Швидко плине час, але згадка про студентські роки навіки залишиться в моїй пам’яті. Ніби вчора 18-річ-ним юнаком переступив поріг Технологічного університету Поділля. З кожним новим днем, проведеним у стінах університету, я набирався досвіду, робив нові відкриття і ставав впевненішим і собі. Зараз сміливо можу сказати, що механічний факультет є одним із найскладніших і найцікавіших.
За роки навчання у мене залишилось багато приємних спогадів. До сьогодні не можу забути “правило маленьких чоловічків” з предмета «Основи науково-технічної творчості» (викладач – доц. Косіюк М.М.). Воно настільки сподобалось нашій групі, що ми пробували застосовувати його на всіх речах і предметах. А ще запам’яталося коли на складальне креслення, яке креслив кілька днів і вже майже закінчив випадково пролив каву. Мені прийшлось терміново, за одну ніч, перекреслити його заново. До речі, приємним було те, що я отримав за свою роботу п’ятірку. Я зробив висновок, що без старань і клопіткої роботи ніколи не буде хорошого результату.
У складних ситуаціях у навчанні ми з одногрупниками завжди допомагали один одному. З багатьма із них ми спілкуємось і дотепер. У кожного з нас були мрії. У мене була мрія стати головним інженером підприємства. На сьогодні я працюю інженером-конструктором І категорії і впевнено йду до того, аби моя давня мрія здійснилася.
Нинішнім студентам та майбутнім випускникам хочу побажати терпіння, впевненості в собі, клопіткої праці, по думка ваги до викладачів, ніколи не боятися висловлювати свою думку навіть тоді, коли ця думка буде трішки неточна, тому що не помиляється лише той, хто нічого не робить.
Користуючись нагодою хочу також висловити щиру подяку викладачам університету та побажати їм міцного здоров’я, добробуту в домівках та гарних студентів.