26 серпня 1967 р. відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР №822 і наказу Мінвузу УРСР №593 при Хмельницькому філіалі Українського поліграфічного інституту була організована кафедра технології машинобудування, яку в різний час очолювали:
| 1967- 1969 рр. | к.т.н., доц. Ільїн Георгій Петрович, |
| 1969- 1972 рр. | к.т.н., доц. Музичук Антон Максимович, |
| 1972 – 1977 рр. | к.т.н., доц. Кошель Василь Павлович, |
| 1977- 1987 рр. | к.т.н., доц. Фетісов Михайло Архипович, |
| 1987-2000 рр. | д.т.н. проф. Сілін Радомир Іванович |
| 2000-2014 рр. | д.т.н., проф. Мазур Микола Петрович |
| 2014-2021 рр. | к.т.н., доц. Урбанюк Євген Антонович |
| з 2021 р. | к.т.н., доц. Ткачук Віталій Павлович |
Період з 1967 по 1969 рік характеризується як період становлення кафедри. На той час у м. Хмельницькому був лише один цивільний вищий навчальний заклад, тому в технічному оснащенні лабораторної бази кафедри брали активну участь підприємства міста, для яких готувались інженерні кадри. За короткий термін кафедра була забезпечена металорізальними верстатами, пристроями, різальним і вимірювальним інструментом. Це дозволило оснастити необхідним обладнанням лабораторні роботи з курсів: “Технологія машинобудування”, “Теорія різання”, “Металорізальні верстати”, “Технологія металів” та інших. Проведення лабораторних досліджень вимагало виконання значного обсягу робіт з проектування, виготовлення, складання та налагоджування пристроїв, оснащення, спеціального інструменту, що було виконано всього за два-три роки.
Організаційна робота у значній мірі лягла на плечі першого завідувача кафедри Г.П. Ільїна, але не останню роль зіграв також ентузіазм співробітників кафедри (старші викладачі В.П. Лисничук та Б.С. Волинський, завідувач лабораторіями П.А. Кравець, лаборанти В.С. Бардер та П.П. Бєлінський).
Другий етап — організації та методичного забезпечення навчального процесу — припадає на 1969–1972 рр (завідувач кафедри А.М. Музичук). На той час на кафедрі вже працювали старші викладачі В.Д. Леськів (курси “Пристрої до металорізальних верстатів»), Є.О. Горбатюк (курси “Технологія машинобудування “Основи автоматизації виробничих процесів”), Б.А. Кузяєв (курс “Теорія різання металів»), В.Г. Воронін (курс “Металорізальні верстати”). З першого випуску залишилась працювати асистентом Л.М. Кузьма (лабораторні роботи з курсу “Різальний інструмент”). У 1970 році на кафедру прибув з Молдови к.т.н. А.Є. Безносов, який через два роки обирається деканом механічного факультету. В 1971 році на кафедру приходять викладачі: кандидати технічних наук В.П. Кошель, М.А. Фетісов, Г.П. Черменський та Б.М. Орлов. Згодом на кафедру були запрошені наукові працівники з великим виробничим досвідом к.т.н. Л.Я. Гаврилюк, к.т.н. О.О. Абрамов (Челябінський металургійний завод) та к.т.н. А.А. Сініченко (Сєвєродонецький хімкомбінат).
У цей же період були укладені господарські договори на виконання науково- дослідних та конструкторських розробок з Міністерством побутового обслуговування, заводами “Катіон”, “Радіозавод” та іншими. Захистили кандидатські дисертації В.Д. Леськів і Б.А.Кузяєв, почав працювати над дисертаційною роботою Є.О. Горбатюк. До наукової роботи з числа кращих студентів залучаються Антон Василишин, Микола Мазур, Віталій Третько, Микола Косіюк, а згодом Анатолій Гордєєв та Леонід Присяжний.
Наступний період розвитку кафедри розпочався з призначення у 1972 році завідувачем В.П. Кошеля, який мав достатній досвід виробничої та наукової роботи. Він продовжував розвивати розпочаті А.М. Музичуком справи, що сприяло подальшому розвитку та закріпленню авторитету кафедри, покращенню студентської наукової роботи. Були започатковані дипломні проекти дослідницького напрямку. Розвивалась також науково-дослідна господарська договірна робота кафедри з напрямків: обробка пластмасових деталей з метою знімання задирок (доц. В.П. Кошель, доц. М.А. Фетісов ), заміна шкідливого середовища для електроерозійних верстатів (доц. А.М. Музичук, доц. Б.А. Кузяєв), механізація пошуку інформації у відділах техніки безпеки на замовлення Міністерства побутового обслуговування (доц. А.А. Сініченко, старший викладач Є.О. Горбатюк).
У цей час зі Львівського політехнічного інституту на кафедру прийшов Радомир Іванович Сілін,призначений на посаду ректора Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування. Тоді вчений був єдиним доктором технічних наук в інституті (читав курс «Автоматизація виробничих процесів»), і саме він започаткував новий напрям наукової роботи — механізація та автоматизація технологічних процесів у машинобудуванні. Новий поштовх отримала також науково-дослідна робота викладачів кафедри: були організовані регулярні семінари, на яких заслуховувалися доповіді з дисертаційних робіт.
У 1974–1976 рр. кафедру поповнюють кращі випускники: В. В. Третько, В. М. Мехеда, М. П. Мазур, В. Д. Каразей, М. М. Косіюк, А. І. Гордєєв, Б. В. Лаврентьєв, Л. В. Присяжний. У 1976 р. до виконання навчальної, наукової і господарської договірних робіт долучився к. т. н. Я. Ф. Стаднік.
У 1977 р. у зв’язку із призначенням В. П. Кошеля проректором із виховної роботи завідувачем кафедри був обраний доц. М. А. Фетисов. Цього року після закінчення аспірантури колектив поповнили асистенти Є. А. Урбанюк та Г. М. Баннов. У 1978 р. кафедра була переведена з другого в четвертий навчальний корпус. Необхідно було організовувати на новому місці лабораторії та навчальні кабінети, передбачалося перебазування та монтаж верстатів, їх налагодження, виготовлення нових стендів для оформлення кабінетів і лабораторій. Ці роботи виконувалися переважно силами співробітників кафедри, зокрема завідувача лабораторій П. А. Кравця та навчального майстра В. А. Михайлова.
Після закінчення аспірантури та захисту дисертації в 1979 р. повернувся в інститут Я. М. Гладкий. До 1987 р. підготували й захистили кандидатські дисертації випускники кафедри М. П. Мазур, В. Д. Каразей, М. М. Косіюк, А. І. Гордєєв, А. С. Тельнов, Л. К. Семенов, С. П. Тищук, В. Г. Буряк.
У 1987 р. завідувачем став д. т. н., професор Р. І. Сілін, який продовжував працювати ректором інституту. Було взято курс на комп’ютеризацію наукової, навчальної та методичної діяльності з метою підвищення рівня роботи кафедри та посилення зв’язків із виробництвом. Для цього
в 1987 р. організували філію кафедри при Хмельницькому ВО «Пресмаш» (зараз ВАТ «Термопластавтомат»). Одним із головних виконавців нового курсу розвитку став доц.
О. А. Мясіщев — заступник завідувача кафедри.
Результатом наукової роботи, що виконувалась із застосуванням провідних на той час комп’ютерних технологій, став захист докторської дисертації О. А. Мясіщева та кандидатської С. С. Ковальчука. На кафедру після аспірантури повернувся С. В. Ситнік. Якийсь час тут працювали к. т. н., доценти В. І. Іщук, А. О. Баскаков, Є. І. Грубий, А. А Міщанинець і асистент Ю. Г. Чумак.
У 1995 р. із призначенням О. А. Мясіщева директором інформаційно-комп’ютерного центру заступником завідувача кафедри став М. П. Мазур. Він доклав усіх зусиль, аби підвищити рівень використання інформаційних технологій у навчальному процесі з орієнтацією на потреби виробництва. У 1998 р. з його ініціативи було організовано філію кафедри ТМ на базі ВАТ заводу КПУ «Пригма-прес».
М. П. Мазур у стислий термін завершив роботу над докторською дисертацією, яку в 1999 р. захистив у Київському політехнічному інституті. За цей період підготували і захистили: докторську дисертацію — Я. М. Гладкий, кандидатські — В. В. Третько, Є. А. Урбанюк та К. С. Соколан.
Із 2000 р. завідувач кафедри технології машинобудування — д. т. н., проф. М. П. Мазур. У цей час масово впроваджується комп’ютерна техніки та технології проектування на всіх етапах підготовки спеціалістів. За активної участі завідувача лабораторій М. М. Городецького відбувається оновлення матеріальної бази кафедри. Велика увага приділяється коригуванню робочих програм для дисциплін, що читаються, підготовці навчальних посібників, методичних розробок та нових навчальних комп’ютерних програм.
У 2003 р. М. П. Мазур був обраний деканом новоствореного факультету дистанційного навчання у складі Інституту заочного та дистанційного навчання, директором якого став проф. Я. М. Гладкий. Завдяки співпраці цього факультету та кафедри технології машинобудування кабінети
модернізуються та оснащуються новою потужною комп’ютерною технікою, створюється міжкафедральний зал курсового та дипломного проектування. Була обладнана
також лабораторія металорізальних верстатів із ЧПК, поява якої характеризує новий етап використання верстатів із програмним керуванням.
Кафедру поповнили О.М. Хіблін, який мав великий виробничий досвід і згодом захистив кандидатську дисертацію, к.т.н. Л.П. Рибак, область інтересів якого поширюється на проблеми нанотехнологій і новітні теорії про походження життя на Землі, та на короткий період І.Є. Каньковський. З 2000 по 2005 рік підготували й захистили кандидатські дисертації випускники кафедри: Ю.В. Савицький, А.А. Бурлаков, С.С. Бись, В.В. Милько та С.А. Крижановський.
В 2014 року завідувачем кафедри технології машинобудування став к. т.н., доцент Урбанюк Є.А., а з 2021 по нинішній час кафедру очолює к.т.н., доцент Ткачук В.П.
Завдяки злагодженому колективу викладачів та співробітників кафедра завжди піклувалась про поповнення молодими кадрами: до наукової роботи залучались найкращі студенти. Переважна більшість із них згодом вступала до аспірантури, захищала дисертації і поповнювала професорсько-викладацький склад кафедри технології машинобудування та інших кафедр університету. Серед них випускники кафедри: Кузьма Л.М., Семенів Л.К., Косіюк М.М., Мазур М.П., Гордєєв А.І., Каразей В.Д., Третько В.В., Тельнов А.С., Хіблін О.М., Ковальчук С.С., Тищук С.П., Ситнік С.В., Присяжний Л.В., Савицький Ю.В., Бурлаков А.А., Бись С.С., Милько В.В., Малигін А.А., Крижанівський С.А., Ткачук В.П. та інші.
Загалом кафедра технології машинобудування сформована більше ніж наполовину зі своїх найкращих випускників різних років.
Основними науковими напрямками діяльності кафедри є розробка нових прогресивних технологічних процесів машинобудування,а також конструювання нового виду інструменту та устаткування.
За період існування кафедри її викладачами та співробітниками отримано 56 авторських свідоцтв на винаходи та 18 деклараційних патентів. Напрямки наукової діяльності викладачів кафедри:
- Підвищення зносостійкості інструментальних сталей з допомогою нанесення покриттів із водневою основою (проф. Гладкий Я.М., доц. Бись С.С.);
282 283 - Розроблення технологій та обладнання для зміни властивостей
води та її знезараження (проф. Сілін Р.І., проф. Гордєєв А.І.); - Розроблення устаткування гнучких виробничих систем (доц.
Каразей В.Д.); - Дослідження процесу зміцнення інструментальних сталей методом іонного азотування та іншими методами (доц. Урбанюк Є.А.);
- Розроблення теоретичних основ моделювання процесу різання
металів (проф. Мазур М.П., доц. Милько В.В.); - Дослідження динаміки гідропульсаторів з вібраційним приводом та розроблення методики їх проектування (проф. Сілін Р.І.,
проф. Гордєєв А.І., доц. Савицький Ю.В.); - Розроблення технології ОЗО та устаткування (доц. Косіюк М.М.);
- Дослідження процесу оброблення виробів машинобудування з
твердокам’яних порід (ст. викл. Баннов Г.М.) - Дослідження процесів формування низу взуття (ас. Присяжний Л.В.);
- Розроблення теорії та засобів автоматичного рідинного балансування швидкообертових деталей машин і приладів (доц. Ткачук В.П.).
в лабораторії металорізальних верстатів кафедри ТМ
За результатами виконання наукових робіт та проведених досліджень розроблено ряд конструкцій устаткування для прогресивних технологічних процесів об’ємної обробки пластмасових деталей, запропоновані методи зміцнення різальної частини інструментів та
поверхонь особливо навантажених деталей, розроблена технологія нанесення ряду захисних покриттів, розроблені математичні моделі для прогнозування та керування процесом різання токарними різцями і фрезами, сконструйовано ряд вібраційних машин для доведення плоских поверхонь, які впроваджені на підприємствах України та за кордоном.
наукової школи у дослідній лабораторії
Кафедра підтримує наукові зв’язки з провідними ВНЗ України, такими як Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”, Івано-Франківський національний університет нафти та газу, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, Львівський фізико-механічний інститут, Львівський національний університет «Львівська політехніка» та інші. Налагоджені науково‑технічні зв’язки із провідними підприємствами міста та області, де впроваджуються результати наукової роботи викладачів кафедри. Розвиваються також і міжнародні зв’язки. Протягом останніх років викладачі кафедри були учасниками наукових конференцій ВНЗ ”Жешувська політехніка” (м. Жешув, Польща). Наші студенти та викладачі брали участь у міжнародних студентській та викладацькій Українсько-польських конференціях, що проводились в Україні.
Професорсько-викладацький склад кафедри постійно вдосконалює методичне забезпечення навчального процесу, видаються монографії та навчальні посібники, зокрема з грифом МОН України (автори – М.П. Мазур, Р.І. Сілін, А.І. Гордєєв, Є.А. Урбанюк, В.Д. Каразєй, М.М. Косіюк). Усі викладачі кафедри регулярно підвищують свою професійну кваліфікацію на провідних підприємствах галузі та у вищих навчальних закладах України. Доброю традицією стало відвідування викладами та студентами кафедри промислових виставок та форумів, учасниками яких є провідні промислові підприємства України, близького та далекого зарубіжжя.
Матеріально-технічна база кафедри час є достатньо розвинутою.
У розпорядженні студентів є лабораторія металорізальних верстатів з числовим програмним керуванням, кабінети металорізального інструменту, верстатних пристроїв та технологій машинобудування. Покращенню матеріально-технічної бази, як однієї з найважливіших складових якісної практичної підготовки майбутніх спеціалістів, завжди приділялась належна увага. Зокрема, у 2009 р. був придбаний сучасний малогабаритний фрезерувальний верстат з
комп’ютерним числовим програмним керуванням, на якому студенти здобувають навички програмування обробки деталей складної форми. У 2011 р. власними силами був модернізований універсальний токарний верстат моделі ТВ 4 з метою оснащення його комп’ютерною системою числового керування МАСН3. Проектуванням та виготовленням деталей займались викладачі кафедри разом зі студентами, а розробку та налагодження системи керування верстатом виконав студент кафедри Титаренко Сергій.
кафедри ТМ на міжнародній виставці «Intertool»
У навчальному процесі та науково‑дослідній роботі, окрім кафедрального, використовується промислове обладнання двох філій кафедри на ВАТ «АДВІС» та ВАТ «ТЕМП» (м. Хмельницький). Виробничу, конструкторсько-технологічну та переддипломну практики студенти кафедри проходять на передових машинобудівних підприємствах м. Хмельницького та області, таких як НВП «ВІДНОВА», ДП «НОВАТОР», ТОВ «ЕВРОПА-ЕКСПОРТ ПЛЮС» та інших. Налагоджуються також зв’язки із малими приватними підприємствами, які використовують прогресивне обладнання та передові технології, наприклад, ПВ КП «Механік» (м. Кам’янець-Подільський).
Для інформаційного забезпечення навчального процесу при кафедрі функціонують три комп’ютерних класи. В одному із них розміщена станція Policom QDS6000 з відеокамерою для проведення інтернет-конференцій. У навчальному процесі використовується ряд сучасних програмних продуктів, які забезпечують наскрізну комп’ютерну підготовку студентів кафедри. До переліку програмних продуктів входять: CAE-пакет для інженерного аналізу
SolidWorks Simulation; CAD-пакети для виконання конструкторських робіт Solid Works; Інтермех; CAM-пакет для розробки програм для керування верстатами з ЧПК CAMWorks 2012, офісні пакети та інші. Протягом останніх років спільно зі студентами та аспірантами проводилась робота із створення оригінальних комп’ютерних програм для проектування різального інструменту, елементів верстатних пристроїв, анімації процесу різання при фрезеруванні кінцевими фрезами тощо.
На кафедрі постійно ведеться робота з використання напрацювань викладачів у навчально-виховному процесі, що насамперед знаходить своє втілення у науково‑дослідній роботі зі студентами. Студенти під керівництвом викладачів кафедри виконують науково‑дослідні роботи за наступними напрямками: розробка систем автоматизованого проектування технологічних процесів, верстатів, пристроїв та інструментів (керівники проф. Мазур М.П.,
доц. Каразей В.Д., доц. Урбанюк Є.А. та інші); розробки нового виду інструменту, металорізального устаткування та пристроїв (керівники проф. Сілін Р.І., проф. Гладкий Я.М., проф. Мазур М.П., проф. Гордєєв А.І., доц. Косіюк М.М., доц. Савицький Ю.В.).
За участі кафедри проводились Всеукраїнські науково‑технічні конференції „САПР та комп’ютерне моделювання в машинобудуванні” та студентські олімпіади. Кафедра технології машинобудування була співорганізатором Всеукраїнської науково‑технічної конференції „Машинобудування очима молодих”. Залучення обдарованої студентської молоді до науково‑дослідної роботи здійснюється у різноманітних формах і проходить в декілька етапів.
Основною формою є студентська науково‑дослідна робота, до якої залучається якомога більша кількість студентів. Щорічно за її результатами проводяться секційні засідання студентської наукової конференції, на яких відзначаються кращі роботи, що рекомендуються для заслуховування на факультетських та університетських конференціях. Як правило, ці студенти згодом беруть участь у всеукраїнських та міжнародних наукових студентських конференціях
та конкурсах, на яких здобувають призові місця. Серед них: Горлінський С.О. (2003 р.), Данильченко І.В. (2005 р.), Павлов М.М. (2006 р.), Гончар О.В. (2007 р.), Голованов С.В. (2008 р.), Щепановська С.А. (2009 р.), Мисик С.М. (2011 р.), Лисий О.Б. (2012 р.), Фют С.В. (2013 р.), Бень Ю.П. (2014 р.) та інші.
Належна увага приділяється перспективному плануванню освітньої діяльності. Завдяки плідній роботі колективу кафедри у 2013 році ліцензію на підготовку фахівців за спеціальністю «Технологія машинобудування» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» було збільшено до 25 чоловік. У 2014 році кафедра успішно пройшла акредитацію усіх трьох спеціальностей, за якими ведеться підготовка фахівців, освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр»,
«спеціаліст» та «магістр». В 2020 році кафедра одна із перших в Україні успішно акредитувала ОНП 131 “Прикладна механіка” за третім найвищем рівнем навчання – доктор філософії.